Ми часто повторюємо якісь дії, проводимо ритуали. Я не міг пояснити їх значення для себе. Але одного дня таки з’явились думки, що дещо пояснюють. От наприклад, впорядкування речей у домі. Не має ж великого значення, якщо деякі предмети, у домі, стоятимуть не на своїх місцях протягом кількох годин, днів, правда? У більшості випадків, для мене, це взагалі не про порядок речей. Це про самовиховання, тренування строгості до себе, слідуванні якихось правил, увагу до деталей. Якщо ти потрапиш у середовище, можливо це робота, яка потребує дотримання строгого порядку і увагу до деталей, ти вже готовий/готова до цього.

Можливо ти пишеш роками блог, який так і не знайшов свого читача, і ти розчарований, але не треба. Якщо ти писав/писала досить часто, ти навчився/навчилася робити систематично дії, і, що дуже важливо, натренував/натренувала уміння писати. Тобто, тепер, якщо ти у середовищі, яке вимагає від тебе систематичності, уміння комунікувати через текст чи документувати щось, ти легко справишся з цим.

Можливо ти бігаєш, робиш ранкову зарядку, або ходиш у спортзал. Такі речі дають результат тільки тоді, якщо це робити повторювано. Тобто можна сказати, що у цей момент це дещо безглуздо і тільки забирає твій час. Але якщо це по графіку, то насправді воно додасть тобі часу. Тому що ти навчився/навчилась планувати свій час, відчувати його вагу, і менше його марнувати.

Військовий марш - це напевно найбільш вдалий приклад, який може пояснити значення повторюваних дій. Адже саме такими простими діями, у солдатах виховується те, що так важливо при виконанні бойових завдань - дисципліна, відчуття ритму, послідовності, і зберігання спокою…

Якщо підсумувати то, повторювані дії, які можливо безглузді у момент виконання, самовиховують тебе.